- Стрілець
- —————————————————————————————Стріле́цьіменник чоловічого родусузір'я
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стрілець — [стр іле/ц ] л ц а/, ор. л це/м, м. (на) л це/в і/ л ц у/, мн. л ц і/, л ц і/ў … Орфоепічний словник української мови
стрілець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
стрілець — льця/, ч. 1) Той, хто стріляє, хто вміє стріляти. 2) У Московській державі 16 17 ст. – воїн особливого постійного війська. || В австро угорській армії під час Першої світової війни 1914 1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених… … Український тлумачний словник
стрілецький — а, е. 1) Прикм. до стрілець. || Власт. стрільцеві, стрільцям; такий, як у стрільця. || Який складається зі стрільців (у 2 знач.). 2) Стос. до занять стрільбою, пов язаний зі стрільбою. || Признач. для стрільби. •• Стріле/цька збро/я вогнепальна… … Український тлумачний словник
стрілецтво — а, с., рідко. 1) Мисливський промисел, полювання. 2) Збірн. до стрілець … Український тлумачний словник
стрілок — лка/, ч., рідко. Те саме, що стрілець … Український тлумачний словник
Люботин — У этого термина существуют и другие значения, см. Люботин (значения). Город Люботин укр. Люботин Флаг Герб … Википедия
натычь — НАТЫЧ|Ь (2*), И с. Цель, мишень: Вазнь, ˫акоже стрѣлець, ѡвогда ѹлѹчаѥть стрѣлѧющи въ насъ ˫ако въ начичь [в др. сп. натычь], ѡвогда же на прилежаща˫а ближнѧ˫а. (ἐπί... σκοπόν) Пч к. XIV, 58; вазнь ˫ако же стрѣлець ѡвогда ѹлѹчае(т). стрѣлѧюче в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Military ranks of Ukraine — Military of Ukraine … Wikipedia
лукъ — I. Лук 1 лукъ (2) 1. Ручное оружие для метания стрел: А мои ти Куряни свѣдоми къмети: подъ трубами повити, подъ шеломы възлелѣяны, конець копія въскръмлени, пути имь вѣдоми, яругы имъ знаеми, луци у нихъ напряжени, тули отворени, сабли изъострени … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"